5 жовтня в рамках всеукраїнського туру "За сильну державу!" лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок завітав до Луцька для зустрічі з волинською громадою. Враховуючи те, що у період передвиборчої ейфорії, пов'язаної з можливим проведенням позачергових парламентських виборів, праві політичні сили національно-патріотичного вишколу мають шанси потрапити до українського парламенту, читачів нашого видання не може не цікавити особиста позиція з цього приводу безпосередніх керманичів таких партій. Кореспонденту інтернет-видання "Волинська правда" вдалося зустрітися з очільником ВО "Свобода" Олегом Тягнибоком та запропонувати нашим читачам ознайомитись із ексклюзивними коментарями політика...

Ваша партія підготувала проект Національної Конституції України, основною тезою якої є розширення повноважень Президента України у сфері керівництва виконавчою гілкою влади. Враховуючи те, що протягом всього існування самостійної України ставлення українських громадян до двох інститутів влади постійно змінювалося (залежно від кризи владних відносин), чи не слід такі ініціативи розглядати як стандартний технологічний хід у приверненні уваги виборця і заграванні на тему "відсутності сильної президентської руки" в період сьогоднішньої парламентської кризи?

Все що робить наша партія - це є намагання заручитися підтримкою виборців і їхніми голосами. І коли, на приклад, хтось мені каже: "Чому Ви займаєтесь "піаром"?", я відповідаю: "Так, ми займаємось "піаром", бо це є основою, яку повинні враховувати політичні партії, здійснюючи свою діяльність". Тому що основне завдання полягає у донесенні нашої позиції і нашого бачення до громадян, які будуть мати право вибору і, знаючи нашу позицію, зможуть віддати свій голос на підтримку партії.

У нашому проекті Національної Конституції України є дуже багато актуальних речей, не тільки тих, які стосуються теми сильної президентської влади, а й питання обрання суддів, зміни повноважень і складу парламенту. У цьому проекті є нове бачення проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні. І це не є заграванням з прихильністю виборця, це є наша позиція і ми її будемо декларувати і дотримуватися постійно. Більше того, сильна президентська влада є продуктом ідейних традицій українських націоналістів, як бачення форми правління держави. Будь-які націоналісти Європи, з якими ми підтримуємо тісні контакти в своїх програмах відстоюють аналогічні тезиси.

За останні два роки фактично відбувається "перетасування карт" і колода давно стала засмальцьованою,а карти залишились ті самі. І це є наслідком того, що відсутні правила гри, які і є законодавчим полем. У суспільстві не має чіткого уявлення в якій державі живемо. Тому ми постійно заявляємо: "Наша позиція - це президентська республіка". Парламентська республіка - це є колективна безвідповідальність, а президентська передбачає персональну відповідальність, дисципліну вертикалі влади.

Свого часу у 2004 році Ви були виключені з фракції "Наша Україна" з подачі легкої руки Віктора Ющенка за "розпалювання міжнаціональної ворожнечі, антисемітизму і ксенофобії, розігрування міжнаціональної карти в політиці". В той же час посилання саме на Олега Тягнибока є актуальним до сьогоднішнього дня для "споріднених" з БЮТ чи Партії Регіонів ЗМІ, де тема міжнаціональних відносин використовується не на користь ВО "Свобода". Наскільки змінилася ваша риторика у питаннях гострої національної теми?

В той момент, коли було констатовано факт мого виходу з фракції "Наша Україна", за тих обставин я не збирався ні судитися, ні доказувати свою правоту. Протягом чотирьох років я мав дев'ять судових засідань різних інстанцій і вигравав усіх справи. Я судився з засобами масової інформації, які розповсюджували проти мене наклепи, судився навіть з Генеральною прокуратурою і всі судові рішення стверджують - в моїх вчинках, діях та висловлюваннях не було ніякого розпалювання міжнаціональної ворожнечі і не було жодного порушення українського законодавства. Тобто жодне судове рішення не було ухвалене не на мою користь. Я зумів відстояти свою честь і гідність в судах після необґрунтованих звинувачень на мою адресу.

І те про, що я стверджував у 89-му чи 91-ому роках, те саме я кажу виборцям й зараз. Я не змінював своїх поглядів, і моя риторика залишилася тою самою. Я не змінюю свої ідеологічні позиції та переконання в залежності від кон'юнктури, в залежності від виборів чи посад.

Одним з технологічних інструментів розпалювання віртуального міжнаціонального протистояння в суспільстві є нагнітання суспільних жахів на свідомість українських громадян шляхом формування стереотипів з негативним історичним забарвленням (свого часу застосовувався термін "нашисти"). Перебуваючи у східних регіонах, чи відчуваєте ви присутність у сприйнятті виборців негативного ставлення до ВО "Свободи" саме ворожого характеру?

По-перше "нашистами" "Нашу Україну" почали називати з легкої руки Олександра Зінченка, який тоді перебував у лавах СДПУ(о), а потім, як парадокс, його взяли у вищезгаданий блок. Тепер, на скільки мені відомо, він активно працює у Блоці Юлії Тимошенко. Це якраз і говорить про те, що ці політичні сили є абсолютно безхребетними, які не враховують певні принципи при формуванні своїх партійних рядів. По-друге, позиції ВО "Свобода" у всіх регіонах України сьогодні позитивніше сприймаються. І тому українці будуть нам й в подальшому аплодувати, українці будуть сприймати нашу позицію.

А ворожі неукраїнські окупанти, на превеликий жаль, сьогодні дуже вільно себе почувають в Україні і надалі будуть провокувати і негативно висловлюватись щодо ВО "Свобода".

Я не хочу ділити Україну на схід і на захід, я просто хочу сказати, що є проукраїнські виборці, а є антиукраїнські виборці, що фактично є "п'ятою колоною" Кремля. І ті політичні сили, що діють за вказівками Москви ніколи не будуть мене сприймати.

Хочу поставити всі крапки над "і" і ще раз висловити позицію ВО "Свобода" щодо міжнаціональних стосунків. Ми ніколи не виступали і не виступаємо проти представників інших національностей. Знаємо, що їх є понад 130, і з повагою ставимося до будь-кого, хто етнічно не є українцем. Але ми створили свою партію з однією метою - захищати права українця як титульної нації.

До речі, згідно останнього перепису населення у нас в державі проживає 78 %. І в кожному підручнику з "Політології" ви знайдете твердження - згідно європейських норм, якщо у будь-якій державі мешкає більше 70% представників національної більшост, ця держава є моноетнічною. Тому Україна є саме моноетнічною державою, відповідно ми й прагнемо захищати національні, соціальні, економічні, історичні права саме українців. Але це не означає, що ми хочемо порушувати права 22 % неукраїнців. При цьому, якщо цей відсоток громадян поважають нашу мову, не насміхаються з наших традицій, живуть за нашими законами, ми готові будувати державу разом.

На продовження цієї гострої теми. На сьогоднішній день залишається невирішеним питання визначення статусу кримсько-татарського народу в Україні (особливо в період нагнітання загрози сепаратизму серед російськомовних мешканців Кримського регіону на фоні грузино-російської війни). Як ВО "Свобода" ставиться до законодавчого закріплення дефініцій таких понять як "національна меншина" та "корінний народ"?

Однозначно мусить бути поняття "титульної нації" і поняття "національної меншини". Титульна нація, це нація, яка дала ім'я державі. І якщо Франція називається Францією, через те титульною нацією є французи, а Іспанія називається Іспанією через те що титульною нацією є іспанці, то Україна - це держава, яка отримала свою назву від назви титульної нації.

Зрозуміло, що є поняття національної більшості і національних меншин, які проживають у всіх країнах світу. Тому росіяни, гагаузи, білоруси, поляки, татари, німці є представниками національних меншин, які мають свої держави, і вони себе добре почувають в Україні. Тут я хочу зазначити, що "Свобода" не виступає проти когось.

В Україні існує дві партії, які у програмових засадах пишуть, що захищають права угорців в Україні. Я вважаю, що такі партії повинні існувати.

Ви не знайдете в жодному документі, ні в одному законі якихось тверджень проти представників національних меншин. За іронією долі ми є єдиною партією, яка у своїй програмі зазначила про ухвалення закону щодо пропорційного представництва у владі як українців, так і представників національних меншин. Тобто фактично ми виступаємо за закон, який би гарантував національним меншинам бути представленими у владі, в залежності від пропорцій населення які є в державі.

Історичний характер партійного життя "правих сил" у період незалежної України яскраво демонструє притаманність роздрібленості та децентралізації таких організацій, паразитуванні на участі у великих політичних блоках. Чи не вважаєте Ви, що ВО "Свобода" на даному етапі розвитку заслуговує на керуючу роль у формуванні нового правого блоку українських національно-патріотичних сил?

Якщо відбудуться позачергові парламентські вибори, то залишається дуже мало часу для розкрутки нового політичного бренду. По-друге, ми не є прихильниками створення партійних блоків. Маємо приклад "Нашої України", яка перед минулими виборами розповідала виборцям про перетворення на пропрезидентську партію. Вони проходять в парламент, входять у парламентські більшість і мають свого Президента. Якщо вони такі принципові, нехай розпустять ці дев'ять партій і створять єдину політичну пропрезидентську партію, але вони цього не роблять. Я боюся, що створення будь-яких блоків рано чи пізно завершується такими наслідками.

Свобода" говорить про об'єднання навколо ідеї на умовах внутрішньої люстрації, навіть тих, хто входить в інші політичні сили. Але кращим таке об'єднання буде у формі партії. До речі мова не йде про те, щоб хтось вливався у "Свободу". Це може бути створення нової політичної сили з новою назвою та іншими атрибутами. Але структура кожної партії передбачає дисципліну та відсутність конфліктів всередині організації.

У разі проведення позачергових парламентських виборів ВО "Свобода" буде боротись за електоральний потенціал "зневірених" виборців БЮТу та НУНС. Враховуючи цей фактор, чи не пропонували Вам увійти, скажімо, до блоку Віктора Ющенка під пропозицію чергового згуртування "національно-патріотичних" сил?

Мені не пропонували увійти до блоку Віктора Ющенка, хоча зараз зі мною велося дуже багато переговорів не з моєї ініціативи щодо можливого формату участі "Свободи" в інших політичних блоках. "Свобода" не буде брати участі у блоках, які би використовувалися пізніше для боротьби чи копроментації інших політичних сил. Ми не будемо підігрувати ніяким третім силам.

Чи проводили ви дослідження громадської думки на предмет збільшення кількості прихильників саме у Східних, Центральних і Південних регіонах. Чи є приклади обрання представників вашої партії до рад різних рівнів чи призначення на керівні посади в органах місцевого самоврядування на Сході?

Мені складно сьогодні говорити про реальну підтримку нашої партії особливо серед населення східних і центральних областей через те, що ми не маємо настільки розгалужених структур, як скажімо, на заході. Результати тих опитувань, які ми отримуємо у центральних областях України майже дорівнює результатам у західних областях. На сході дещо нижчий відсоток. Проте, якщо ми будемо вести роботу по закріпленню цього результату на сході, то наші позиції через рік часу там значно покращаться.

Мій прес-секретар Ганна Мироненко, яка раніше зі мною працювала у Києві а зараз мешкає у Дніпропетровську, зателефонувала мені під час останніх виборів. Вона повідомила, що голосувала за ВО "Свободу" разом зі своїми родичами та сусідами на одній з місцевих дільниць. Після оприлюднення результатів по голосуванню на цій дільниці наша партія отримала аж "нуль" голосів. Така сама ситуація було помічена у місті Дебальцево Донецької області. І таких прикладів було помічено дуже багато.

Свого часу Ви спрогнозували, що наступні позачергові вибори відбудуться одразу після президентських? Чи не вважає, що саме такий сценарій розвитку подій якнайкраще сприятиме ВО "Свобода" у швидшому проходженні в парламент та набиранню електоральних обертів на підґрунті виборчих жнив? Ви дотримуєтесь макіавелівського принипу аморальності при організації стратегії вашої партії?

Навпаки, я хочу закріпити у політиці поняття честі і моралі. Знаю, що коли "Свобода" буде мати достатню політичну вагу у державі, то ми досягнемо того результату, коли потиск руки між політиками буде гарантією політичних забов'язань. Сьогодні нам не подобається, що українська політика є аморальною, де панують суцільні "кидалови" і брехня.

А сценарій проведення протягом найближчих років декількох виборчих кампаній сприятиме підвищенню рейтингу ВО "Свобода". Наша партія зацікавлена у якнайчастішому проведенні виборів. Суспільство втомилося від брехливої влади і якщо українські громадянами побачать, що з кожними виборами влада очищується, тоді суспільство може голосувати хоч кожен місяць.

Я переконаний, що парламент, який обиратиметься у грудні цього року стане не довговічним. Він буде так само існувати рік. І цей парламент у подальшому будуть переобирати у момент проведення президентських виборів. Або новий Президент, навіть якщо ним залишиться Віктор Ющенко, однозначно оголосить про дострокові вибори парламенту після свого обрання.

Ваш всеукраїнський тур називається "За сильну державу", яке сприйняття ваших ідей серед населення автономної республіки Крим?

В рамках цього туру я ще не відвідував Крим. У східних областях така акція пройшла лише у Харкові, але у планах є поїздка й на південь. Ми орієнтуємося у внутрішньополітичній ситуації в Криму. Знаємо, що є думка населення, а є думка прокомуністично налаштованих людей, які беруть участь в одних й тих самих акціях, які є антиукраїнськими. І виконують функції кремлівської агентури.

Ми неодноразово зверталися до Служби безпеки України з метою перевірки таких людей не тільки на предмет їхнього постійного громадянства, але і на законність їхніх дій. Нас всюди сприймають позитивно, на будь-яких заходах, у будь-якій області.

Ви заявляєте про підтримку Президента України у вирішенні питань Голодомору, української мови, оцінки дії Росії в її конфлікті з Грузією. Чи дослухається Віктор Ющенко до ваших пропозицій, скажімо, зі зміни адміністративно-територіального статусу АР Крим, чи з питань реалізації конституційної реформи?

Останній раз я зустрічався з Президентом України, ще коли був народним депутатом України. Мені досі не відома позиція Віктора Ющенка щодо ініціатив "Свободи". Я знаю лише, що ті основні постулати нашої програми захисту українців, які критикувалися раніше Президентом, зараз відстоюються його ж вустами. Ми цьому раді.

Позиція "Свободи" щодо оцінки усіх політиків завжди була одноковою. Якщо сьогодні Президент України піднімає питання Голодомору чи боротьби з окупації інформаційного простору, ми будемо сприяти йому у вирішенні цих проблем.

Пане Олеже, минулого року Тимошенко обіцяла молодим виборцям, що з 2008 року скасується призов на строкову військову службу до лав Української армії. Як ви ставитесь до ідеї скорочення збройних сил та створення контрактної армії. Чи потрібно залишати пункт Закону України про військову службу у частині "загального військового обов'язку"?

Для реформування збройних сил нам потрібно кардинально змінити відношення до Української армії. Ми маємо провести люстрацію серед офіцерського складу українського війська, ми повинні збільшити фінансування армії з 0,8%, які є сьогодні до 7% ВВП. Мусимо створити армію за принципом - професійне ядро армії у кількості до 170 тисяч військовослужбовців. Крім того мусить існувати система резервістів у кількості 3 мільйони 800 осіб. Як наприклад, у армії Швейцарії, де людина служить в армії з 18-ти до 41-ого року життя, і впродовж того часу викликається на збори резервного складу військових формувань цієї країни.

У той же час нам потрібно відновити класичну систему допризовної підготовки, яка була раніше. І,забезпечивши армію вітчизняним озброєнням , реформувати українські збройні сили.

У вересні цього року частина депутатів НРУ разом з місцевим керівництвом партії заявили про перехід до лав ВО "Свобода". Про підтримку "свободівців" на позачергових парламентських виборах заявили й місцеві КУНи. Як активно проходить процес ресурсного поїдання активів правил сил по всій Україні? Які причини такого розвитку подій?

Можу вас запевнити, що ВО "Свобода" не веде цілеспрямованої роботи щодо залучення і поглинання територіальних місцевих організацій національно-патріотичних сил. Більше того, коли до нас поступають певні пропозиції з приводу індивідуального членства в "Свободі" чи колективного входження районних чи обласних структур, я завжди стримано сприймаю цю інформацію і пропоную такий собі випробувальний термін по взаємній співпраці з нашою партією. Хоча багато хто мені рекомендує робити те, про що ви зараз запитували.

Чи можете ви назвати приблизну чисельність членів ВО "Свобода" по Україні?

Можу. На даний момент у нашій партії числиться більше 12 тисяч членів по всій Україні.

Обласна організація ВО "Свобода" виловила стурбованість результатами обговорень у Сеймі Польщі питань, присвячених вшануванню 65-ї річниці так званої "Волинської трагедії". Зараз веде активну діяльність Загальнопольський комітет із вшанування 65-ої річниці геноциду, яку очолює віце-маршалок Сейму. Комітет обговорює питання "визнати ОУН та УПА злочинними організаціями" та "вшанувати жертв геноциду, здійсненого на Кресах". Свободівці скерували заяву до Президента України, Прем'єр-Міністра та Міністерства закордонних справ,щоб ті відреагували з позиції національних інтересів. Чи отримана реакція та висловлена позиція органів державної влади з цього приводу?

- Реакції не було, відповідей ми не отримали. Більше того, я можу згадати багато фактів далекого 2003 року, коли ВО "Свобода" започаткувала на Волині акцію "Польща, покайся! Волинь пам'ятає", і тоді у стінах Верховної Ради України я піднімав це питання, і воно мало дуже цікаві наслідки.

Щодо висловлювань польської сторони. У мене просто одне єдине запитання: "А що робили тоді поляки на українських землях, зокрема на Волині?". Історію не можна перекривлювати, залишається багато очевидців, які пам'ятають, що витворяли поляки з українцями. Українці боролися за свої інтереси під Варшавою чи під Кроковим? Чи вони відстоювали свої інтереси на українській землі. Коли на їхніх очах ґвалтували їхніх жінок, а батьків живцем спалювали по церквах. Яка мала бути реакція здорової людини?

Я вам можу навести приклад, коли Україна після "помаранчевих" подій вирішила подякувати полякам, як адвокатам України у Європі. Тоді було ухвалене рішення відкрити у Львові польський військовий меморіал. І я у Верховній Раді України зачитав звернення, де висловив протест проти того, що на цьому меморіалі повинна бути табличка "Тут загинули воїни в боротьбі за свою батьківщину". Це аналогічне тому, до прикладу, якби у Бородіно написали про те, що там загинули французькі воїни в боротьбі за свою батьківщину. Це є абсурдом.

І по-друге, я висловив протест проти польської мілітарної символіки на нашій території. Зокрема, до цього часу толерантна українська нація терпить зображення кількаметрового монумента "Меча-щербеця", який встановлений на Очаківському цвинтарі. І коли відкриваєш будь-який польський підручник чи енциклопедію, то там написано, що "Меч-шербець" є символом перемоги польської зброї над Україною.

Поляки привозять на Очаківський цвинтар своїх дітей і найцікавіше, що при цьому вони користуються послугами саме польських екскурсоводів. І дуже часто при проведенні подібних екскурсій можна почути таку фразу: "Ви ж розумієте діти, що Львів є польським містом". Ось Вам відповідь на Ваше запитання. І чим далі буде відсутньою реакція зі сторони української влади на такі речі, тим більшим буде процес нагнітання антидержавних закидів зі сторони поляків.

Я ще можу Вам нагадати виставку, яку кілька років назад організовувала польська сторона в різних костелах. Виставка проходила під назвою "Польська кров на східних кресах". Це є актом відвертої зневаги і демонстрації відношення поляків до українців. Тоді ми також стерпіли.

Зараз у Міжнародному суді ООН триває розгляд справи по делімітації морських кордонів в Чорному морі, основними фігурантами якої є Румунія та Україна. Румунія заявляє про непогодження з відсутністю в її складі Північної Буковини та Бессарабії. Наскільки судові загравання двох країн можуть вплинути на активність процесу євроатлантичної інтеграції України?

Це не є просто територіальною претензією нашого сусіда, це є територіальною претензією проти України від країни-члена НАТО. Нещодавно румунський президент заявив, що за певних умов до складу Румунії можуть увійти не тільки Молдавія, але і Буковина, і Трансністрія (території, які Гітлер колись подарував Румунії). Ми чітко повинні розуміти, в якому світі ми живемо. І якщо негайно не буде змінена зовнішньополітична доктрина України, ми можемо мати ще більше політичних проблем.

Бачення "Свободи" у цій ситуації наступне - природними союзниками України мають бути ті держави, які входять зараз до умовної балто-чорноморської осі. У той час, коли після грузинсько-російської війни утворилася дві горизонтальні лінії - "Берлін-Париж-Москва" і "Мадрид-Рим-Бєлград-Москва", Україна зараз мала б негайно ініціювати створення вертикальної осі балто-чорноморського союзу.

У сфери наших зовнішньополітичних інтересів мали б увійти країни Скандинавії, у першу чергу Швеція і Норвегія, прибалтійські країни, Польща, з часом і Білорусь. Так само Україна мала би зараз активізувати діяльність такої міжнародної організації як ГУАМ. Це означає, що при створенні такого союзу, який може вирішувати дуже багато економічних, енергетичних, транспортних, військово-політичних питань, Україна може опинитися в центрі балто-чорноморського союзу і відгравати базову роль у цьому міждержавному утворенні.

Як Ви ставитесь до поширення в Україні руху ультраправих організацій (до речі, вони були помічені на минулорічному марші УПА, що в Києві)? Чи створюють такі структури загрозу національній безпеці України?

Я нормально ставлюся до будь-яких неформальних утворень у нашій державі, якщо вони є проукраїнськими за суттю і за змістом.

Яке Ваше ставлення до святкування 9 травня? На Вашу думку, як потрібно змінити принципи відзначення цієї дати в контексті примирення жертв Великої вітчизняної війни (назвавши цей День, скажімо, Днем пам'яті жертв, а не "Великої перемоги")?

Для мене 9 травня - це день народження мого покійного батька.

Якщо говорити про завершення Другої Світової війни, то у Європі це трактується 8-им травням, а з Японією війна взагалі закінчилася 2-го вересня. Для українців ця війна закінчилася у 45-ому році? Одного з моїх дідів забили 9 травня 1945 року не під Берліном, а у селі Словіта Золочівського району Львівської області. Коли він, будучи лікарем УПА, під час перев'язки одного з українських бійців отримав десяток куль з російського автомата.

Я нещодавно був у Тернопільській області на місці останнього бою УПА, що відбувся у квітні 1961 року. Тому для українців ця війна не закінчилася у 45-ому.

Як планує ВО "Свобода" відзначити 14 жовтня у місті Києві? Чи розроблений план заходів по святкуванню Дня Покрови?

Традиційно у планах заходів передбачається проведення урочистого маршу. Правда до цього часу не має позиції місцевої влади з цього приводу. Ми, як законослухняна сила, чекаємо відповідних дозволів щодо маршрутів руху по вулицях столиці. Також у рамках урочистих святкувань плануємо провести пікетування Секретаріату Президента України з вимогою підписання Указу про святкування дати 14-ого жовтня.

Спілкувався Назар ВАЛЬЧУК

ВОЛИНСЬКА ПРАВДА