Наказ №26

Генерала-хорунжого УПА (інформаційної)

12 березня 2006 року

Виборчі перегони добігають фінішу.

Україна затамувала подих: чекає на вибух фальсифікацій. Те, що вони будуть, - знають усі. Усім відомо також, хто є головним фальсифікатором на цей раз - як завжди, той, в чиїх руках чинна влада. Головний фальсифікатор - партія адміністративного ресурсу імені Президента Ющенка. Не знає Україна лише розмірів, методів та наслідків фальсифікацій.

Україно, дихай глибше: фальсифікацій під час голосування-підрахунках практично не буде, бо фальсифікація вже відбулась.

В цьому полягає головний трюк фальсифікації 2006: націлити всю нашу увагу на момент "голосування-підрахунки", щоб відволікти увагу країни від  фальсифікації, яка почалась ще до початку виборчих перегонів.

Фальсифікація № 1 - помаранчева команда приватизує Майдан, закріплює акт приватизації Майдану нагородами себе самих на сцені Майдану.

Фальсифікація № 2 - помаранчева команда створює адміністративний ресурс - партію під назвою "Народний Блок Наша Україна" і ставить першим номером у свої виборчі списки приватизованого ними Президента, який насправді має належати всій Україні, бо обирали його ми всі. Потім Президент знімає себе з номера першого, але залишає блоку "адмінресурсу Наша Україна" своє ім'я. Просто, невимушено і протиправно. Партія влади, блок адмінресурсу назавжди в підсвідомості виборця асоціюється з Президентом. Партія зрадників Майдану бомбує українських патріотів гаслом "Не зрадь Майдан!". Куди тут Ківалову з його примітивними каруселями, мертвими душами і таємними серверами, що сфальсифікували нашу волю.

Фальсифікація № 3 - по всій Україні  пресингують, бомбують, навіюють у підсвідомість виборця гасло: якщо не голосуєш за блок адміністративного ресурсу "Наша Україна" - забираєш голоси в Ющенка. Схаменіться, Ющенко не балотується до Верховної Ради.  А голоси в блоку адмінресурсу треба забрати всі до останнього, щоб звільнити нашого Президента з-під їхньої ганебної приватизації. Ющенко - наш Президент, Президент всіх Українців, а не кошерного блоку під блюзнірською назвою "Наша Україна".

Фальсифікація № 4 - блок адмінресурсу "Наша Україна" нагнітає панічний страх в Україні гаслом "Бандити рвуться до влади!", тим самим ніби радять виборцям: лише ми, "Наша адміністративна Україна", врятуємо вас від бандитів. Насправді бандитів "Наша Україна" зобов'язана була посадити в тюрми відразу по Майдану. Чому помаранчева команда не посадовила бандитів у тюрми? Тому що бандити працюють разом з помаранчевою командою "Нашої України". Хіба вони не підписували меморандум з бандитами, хіба Президент не сідав за круглий стіл з бандитами-олігархами, де їх просив, хіба його особистий представник у Запоріжжі, обрізаний ієрусалимський козак, не цілувався з зеком, щоб показати Україні, що вони є єдиною командою? Помаранчева команда, якби не залякування "Регіонами", сама по собі не зібрала б десятка голосів в Україні. "Регіони" без залякування виборців на Сході помаранчевою чумою теж самі по собі з їх ідеологією розколу України мало чого варті.

Фальсифікація № 5 - найганебніша - у свідомість, навіть у підсвідомість виборця, забито намертво чорний піар-темник, "міф темний", за висловом Франка, отруєний окупантами міф, що українець в Україні непрохідний в український парламент, тому голосувати за націоналістів - це ніби втрачати свій голос на користь бандитів. Ні, шановні брати-українці, не голосувати за націоналістів - це назавжди втрачати Україну на користь окупантів.

Фальсифікація  № 6 - ця фальсифікація безпосередньо вже направлена проти нас, українських націоналістів. Власне, це цілий букет фальсифікацій. Ніби ми нікого не представляємо, ніби за українським націоналізмом не стоїть майже вся національно свідома Україна. Ці фальсифікації направлено персонально вже проти кожного з нашої команди. Оббрехати, запровадити проти нас вигадані компромати, знеславити, накинути чорні наклепи в останній момент, щоб вже не було можливості спростування, і взагалі не допускати нас в інформаційний простір, не показувати наш справжній рейтинг, замурувати нас від виборців стіною замовчування. А коли вже замовчувати стало неможливим, заплямувати українських патріотів брехнею і наклепами.

Відразу на різних сайтах в Інтернеті з'явилися наклепи на Олега Тягнибока - лідера Всеукраїнського об'єднання "Свобода" і його команду. Зокрема, йшлося і про мене, мовляв, кінорежисер-академік Юрій Іллєнко - це лише "свадебный генерал" (цитую мовою оригіналу), який взагалі нічого не тямить у політиці.

Відповідаю: я дійсно генерал, але, ти, окупанте, помилився, що я "весільний генерал". Я діючий генерал-хорунжий УПА - інформаційної. Хорунжий (даю пояснення для тебе, окупанте, бо ти цього не знаєш, адже ти ганьбиш і нищиш нашу історію та культуру) - це той, що тримає і оберігає прапора.

Перший раз я підвів прапор повстання разом зі своїм побратимом, українським патріотом Іваном Драчем у далекому 1965 році. Те інформаційне повстання увійшло в історію України під назвою "Криниця для спраглих". Повстання проти геноциду українського села. Кіно-гайдомаччина ХХ століття була брутально зліквідована комуністичною окупаційною владою - фільм було заборонено ЦК компартії України, а еталонну копію фільму було спалено КДБ.

Другий інформаційний бунт я підняв у московському кінотеатрі "Мир" 1968 року, коли у бійці між українськими патріотами і московськими загарбниками було потрощено вщент кінотеатр під час демонстрації мого фільму "Вечір напередодні Івана Купала". Фільм про міфологічну історію України, в якому знедолена героїня (неприхований образ України) вигодовувала цицею на весь широкоформатний екран сокиру, як немовля і співала сокирі колискову: "Люлі, синку, люлі, виростай в забаву, воріженькам в розправу…"

Чи дійсно, окупанте, я нічого не тямлю в політиці і в кіно?

Найбільше інформаційне повстання ми разом  з генеральним сином України Іваном Миколайчиком підняли в кривавому 1970 році. Те повстання назавжди в Україні залишиться під назвою "Білий птах з чорною ознакою". Саме в тому повстанні головний герой фільму, вояк УПА сказав: "Тут я господар, на своїй Богом даній землі, і тут я буду вирішувати, кому тут панувати!" Ліквідування того повстання кат України Щербицький поклав на XXIV з'їзд комуністичної партії України. Навіть комуністичний з'їзд, найпотужніша окупаційна сила в ті роки, не спромігся ліквідувати повстання. Фільм було заборонено, але саме тоді ми з Іваном Миколайчиком стали генералами-хорунжими УПА інформаційної.

Останнє повстання я вже підіймав без Івана, бо його вбила окупаційна влада, хоча роль Мазепи писалася для нього. Моє останнє повстання я вже підняв на найбільшому в світі кінофестивалі в Берліні 2002 року. Повстання носить ім'я "Молитва за гетьмана Мазепу". Це повстання заходилися ліквідувати вже і з Кремля, і печерського пагорбу. Найпотужніша військова операція окупантів щодо ліквідації інформаційного повстання "Молитва за гетьмана Мазепу" триває й досі. І окупанти нічого не можуть зробити. Бо був Майдан.

Тоді ж у травні 2004 року я написав Відозву до української інтелігенції, до Конгресу української інтелігенції. У тій Відозві я вперше сформулював оте знамените: "живимо, жевріємо, животіємо в окупованому національному інформаційному просторі…" І може через те, що, як ти кажеш, окупанте, я не розуміюся в політиці, я запропонував і спосіб, як з цією ганебною окупацією покінчити - створити новітню УПА. УПА інформаційну. Багато хто з моїх знайомих-скептиків знущалися з мене: ти або мрійник, або дурень. Яке таке УПА можливе сьогодні?.. Аж поки не повстав Майдан. Тоді я брав скептиків за руку, відводив вночі на Майдан і біля багаття запитував: що це, як не УПА у новітньому форматі?

Після тієї Відозви Інтернет вирував.

Було і таке:

Бальку, сказав "А", кажи й "Б"! Де збиратися? Зброю видаватимуть, чи приносити з собою?

Прийшов час. Кажу "Б".

Слухайте мій наказ. Наказ генерала-хорунжого УПА-інформаційної:

Повстання призначено на 26 березня 2006 року.

Збиратися по виборчих дільницях.

Кожен свідомий націоналіст має привести з собою ще десятеро тих, хто до останнього часу вагався.

Зброю видаватимуть по пред'явленню паспорта. Виборчий бюлетень - це наша зброя в день 26 березня.

В кожного буде лише один набій - його голос. Цього достатньо, щоб одним залпом знищити ганебну окупацію і ліквідувати будь-яку фальсифікацію, бо нас, українців, в Україні 78,5 відсотка. Лише не схибте. Не допустіться помилки.

26 березня - номер нашої "Свободи" в бюлетені буде під № 26.