Прем'єр-міністру України п. Ю. Єханурову
Депутатський запит
Про ліквідацію тіньових схем реалізації продукції
гірничо-металургійного комплексу України,
що наносять багатомільярдні збитки державі,
та створення Державної експертної комісії
по встановленню експортних індикативних цін
на зазначену продукцію
Шановний Юрію Івановичу!
Найголовнішим завданням України у сфері економіки є пошук і негайна реалізація всіх можливостей і резервів для наповнення бюджету держави.
Одним із резервів підвищення надходжень до бюджету є елементарне впорядкування системи продажу української продукції, в тому числі на експорт, ефективно працюючими підприємствами і, у першу чергу, підприємствами гірничо-металургійного комплексу України.
В Україні на сьогодні працює по суті протизаконна система експорту будь-якої продукції, не лише металургійної, котра дуже ефективна для власників підприємств і неефективна для держави. Суть схеми полягає в тому, що завод продає готову продукцію на експорт із мінімальним для себе прибутком, взагалі без прибутку чи зі збитком, посередницькій структурі, власником (власниками) якої є власник (власники) заводу, тобто продає продукцію на експорт сам собі. Ця посередницька структура продає продукцію за кордоном вже фактичному кінцевому споживачу за справжньою ціною.
У підсумку весь прибуток залишається у власників заводу за кордоном, тобто вивозиться з України, держава не отримує податків від реального прибутку підприємства, а посередник, експортуючи продукцію за кордон, домагається від бюджету компенсації ПДВ.
Підприємства, які працюють через посередників, що "знімають" весь прибуток, є і на внутрішньому ринку, зокрема, гірничо-видобувні підприємства. На папері гірничорудне підприємство неприбуткове і не платить податків, а посередницька структура має 200-300 % прибутку. І завдяки вже іншим схемам також не сплачує податків.
Така ж схема працює і на більшості державних підприємств. Питання лише в тому, яка посередницька структура скачує прибуток з державного підприємства, чия це структура, хто дає команду директору працювати не прямо з кінцевим споживачем готової продукції, а через посередницьку структуру.
Головний момент в цій схемі полягає в тому, що кінцевому споживачу не дають можливості купувати готову продукцію безпосередньо на заводі, де вона виробляється. Кінцевому споживачу відмовляють в продажу продукції за значно вищу ціну, ніж ціна "посередників", адже це не дозволяє приховувати від держави прибуток і не сплачувати податки.
У розвинутих країнах такого пограбування державного бюджету немає. Процес продажу продукції як на внутрішній ринок, так і на експорт прозорий, здійснюється зазвичай на відкритих торгах чи через біржу. Усе просто: хто пропонує вищу ціну за товар, тому його й продають. Немає вибраних посередників, які мають право на придбання і подальший продаж продукції конкретного підприємства.
Втрати державного бюджету України від використання зазначених схем досягають десятків мільярдів гривень. Орієнтовно, при обсягах експорту тільки металопродукції більш як 25 млн. тон в рік у 2003-2004 роках металургійні підприємства України цілеспрямовано зменшили свій прибуток приблизно на 25 мільярдів гривень в рік. Це без врахування діяльності гірничорудних комбінатів і підприємств кольорової металургії. Аналогічна ситуація в хімічній промисловості України. Відповідно з цих сум не були сплачені податки та відрахування до бюджету і всіх фондів.
Описана практика існує і зараз, у 2005 році. При цьому продовжується скачування прибутку також з тих підприємств, правомірність приватизації яких є сумнівною.
Сьогодні індикативні ціни, які використовуються Державною митною службою України та іншими державними органами при оформлені документів на експорт металопродукції і є головним важелем впливу на суми заробітку трейдерів, на суми, по суті, викрадених і вивезених з України грошей, фактично безконтрольно визначаються Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків ("Держзовнішінформ"). В цій організації питання вивезення (викрадення) чи не вивезення (не викрадення) з України мільярдів, підкреслюю, мільярдів гривень, вирішують фактично два службовця на свій розсуд. Це нонсенс!!!
Індикативні експортні ціни на українську металопродукцію штучно формуються на 50-150 доларів США нижчими ніж ціни на світовому ринку.
З метою припинення зазначених вище втрат держави та наповнення Державного бюджету України у 2006 і подальших роках, враховуючи, що порушені вище питання мають стратегічне значення для розвитку економіки України, вважаю за необхідне Кабінету Міністрів України вжити таких заходів:
Створити Державну експертну комісію по встановленню експортних індикативних цін на металопродукцію, металосировину, кокс, що експортуються, у складі міністрів економіки України, закордонних справ України, промислової політики України, транспорту та зв'язку України, голів Державної митної служби України та Служби безпеки України, із залученням торговельних представників України за кордоном.
Сформувати в кожному із зазначених органів державної влади відповідні підрозділи для виконання робіт по моніторингу світових цін на металопродукцію та підготовці пропозицій по щомісячним індикативним цінам.
Затвердження індикативних цін проводити щомісяця на засіданні зазначеної Державної експертної комісії.
Невідкладно вжити заходи по забезпеченню продажу металопродукції на експорт виключно на умовах тендеру, відкритих торгів через біржі чи безпосередньо на підприємствах - виробниках продукції. Як тимчасовий захід, можливо, на першому етапі на відкритих торгах продавати не менше як 50 % виробленої продукції.
На період організації та початку роботи зазначеної в п. 1 Державної експертної комісії, починаючи з грудня 2005 року, підвищити індикативні ціни на металопродукцію, залізорудну сировину, що експортуються, не менше, ніж на 10-15 % в залежності від типу металопродукції та залізорудної сировини.
Вжити заходи, згідно з якими дозвіл підприємствам на експорт продукції надавати виключно після забезпечення внутрішніх споживачів цієї продукції в Україні за ринковими цінами, що не перевищують рівень експортних цін.
Доручити Міністерству фінансів України встановити рівень максимальної торговельної націнки для трейдерів, що торгують металом та залізорудною сировиною в межах України, не більше 5 % від ціни їхнього продажу підприємствами.
Зазначені заходи сьогодні фактично не є обтяжливими для підприємств гірничо-металургійного комплексу України, але дозволять залучати до Державного бюджету України орієнтовно до 10 мільярдів гривень в рік, що є актуальним з огляду на запланований у 2006 році бюджетний дефіцит. Крім того, вжиття заходів по запобіганню приховування і вивезення прибутку підприємств за кордон, дасть поштовх для вкладання цих коштів в модернізацію обладнання, впровадження нових ефективних технологій в виробництві.
Про результати розгляду запиту прошу повідомити у термін, визначений ст. 15 Закону України "Про статус народного депутата України".
| 
