...або відповідь на лист про потребу об'єднання правих партій.
Пані Ганна Руда надіслала листа до ВО "Свобода", що розпочинається вдалою метафорою: "Скажіть, яка господиня буде з хати вимітати сміття прутиком. А ви всі як ті прутики, не звяжетеся в одну мітлу, щоб вимести з України всяку наволоч" (правопис збережено).
По-перше, прутиком справді годі щось вимести. Але чи можна вимести зношеною, старою і брудною мітлою? Кожен господар (чи господиня) сприйме це запитання як риторичне і обов'язково візьметься за плетення нової мітли, що власне і робить наша політична сила. Несприйняття брудних прутиків - це наша вимога люстрації у всіх гілках влади і неможливість об'єднання з тими політичними силами, що не вміють усвідомити основної функції так званої мітли: не гладити нею брудної підлоги, як це вже 16 років роблять роздвоєно-перестрашені ліберали, гадані універсальні демократи чи розважливі націонал-демократи, а вимітати енергійно і радикально, щоби аж курилося, і то ворогам у спину і по спині також… Цікаво, через який мікроскоп в Україні можна побачити ще таку політичну партію, яка б закликала до люстрації і радикального оживлення України? Запитання також риторичне. Тому об'єднання задля об'єднання - це так, ніби життя задля смерти, а не задля самого життя. Натомість потяг до єднання треба нарощувати в українцях, які - голодоморені і репресовані - дуже поволі повертаються до природного стану буття: тільки я, українець, абсолютний господар на цій землі. А це неминучі закони буття, позаяк напів життя і напів смерти не буває. На жаль, власне це пропонують зазначені політичні сили. Не йдеться про партію з маргінальною назвою за суттю (а це ідеологія) і визначенням - регіони, чи партію істеричних динозаврів - комуністів, чи напів притомну соцпартію. Це зразки яскравої моральної і політичної деградації. Усе деградоване приречене вмерти. Усе, що напів крокує, - напів і творить. Тому і маємо напів державу. Чи можна цю побіжну аналітику трактувати, за пані Ганною, як "закоренілі хутірські амбіції"? Чи, може, це демонстрування нового духового і політичного вибору, де національна і людська гідність понад усе ? Духовість ніколи не компромісить, аби її прийняли. Вона не заграє з масами, які хочуть сиропу замість ліків чи хірургічного втручання.
По-друге, пані Ганна метає у нас злорадне звинувачення: "Ну і що, пройшли наші патріотичні партійки у ВР, навіть не набрали 3%. Задоволені? А як би Ви всі об'єднались, то не сидів би Юда в нашому парламенті". Звичайно, що ми не задоволені, що через зманіпульований політтехнологіями вибір народу і націоналістичну незрілість українець не потрапив до українського парламенту. Натомість ті, що віддали свій голос за "Свободу", мають чисту совість хоча б тому, що свободівці не відступаються від своїх програмових засад і активно втілюють їх на місцевому рівні. Щодо збочено-перевернутої логіки про Юду, то він не сидів би у нашому парламенті, якби помаранчеві не перегризлися межи собою, а голубі би цим не скористалися. Тому сміховинно і безпомічно виставляти "патріотичні партійки" у ролі недогідливих невісток чи офірних цапів.
По-третє, пані Ганна наскрізно апелює до Т. Шевченка, що закликав до єднання. Одначе Шевченкове єднання не знає моральних компромісів. Про це свідчить усе його самотнє життя, яке зробило більше для України, ніж усі її інституції щонайменше від дня його народження. Саме Шевченків радикалізм народив українців, що аж ніяк не вписувалося у спосіб мислення його сучасників. Чи, може, він мав до них пристосовуватися задля ейфорійного єднання? Ні. Він попросту був собою. Тому є сенс пригадати блискуче застереження від ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова: "… не об'єднувати в горщику капусти, бульби, старої підошви і здохлого кота". Цього не перетравить жоден шлунок. Хіба, може, тих, хто не відає, що то є добра страва. Отож, смачного!
P.S.
Наприкінці листа мені передано низький уклін. Сердечно дякую за це і сприймаю як підсвідоме схвалення непохитної свободівської позиції. Ми не за протистояння, а за прямостояння.
Ірина Фаріон
член Політради ВО "Свобода"
кандидат філологічних наук |