Стратегія розвитку Львівщини, яку, попри спротив фракції ВО "Свобода", таки затвердили на сесії Львівської обласної ради, викликає зацікавлення  населення, - адже це програмний економічний документ, за яким украй проблемний на сьогодні Львівський регіон має розвиватися до 2015 року.  Попри аргументи "адвокатів" від влади, є підстави стверджувати, що такий документ категорично не можна було приймати, - він переповнений економічними помилками та нісенітницями. Проаналізувати "Стратегію" з економічної точки зору ми попросили доцента кафедри економіки Львівської комерційної академії, консультанта ВО "Свобода" Ярослава Качмарика.

Пане Ярославе, чому Стратегія розвитку Львівщини з'явилася саме зараз і для чого вона потрібна регіону?

Уже і в незалежній Україні стратегій приймали багато, часто і з різних приводів. Стратегія носить цільовий характер, передбачає значний економічний та соціальний розвиток. Водночас ресурсне забезпечення такого розвитку не враховувалося. Резхультат - до виконання стратегії просто не доходило.

Чому Стратегія розвитку Львівщини з'явилася саме сьогодні? Прийнята державна стратегія регіонального  розвитку, яка передбачає аналогічні документи для окремих регіонів. Стратегія загалом потрібний документ. Інша річ, що вона має бути комплексною, науково обгрунтованою, ресурсно забезпеченою, мати чітко окреслений період, визначених виконавців і тих, хто буде це виконання контролювати. 

Над Стратегією працювали  закордонні фахівці, британські зокрема. Чи правильно це? Вітчизняна економіка настільки складна, що, здається, і нашим спеціалістам розібратися непросто.

Практика залучення іноземних фахівців не рідкість. Аудит теплоенергоситем у Львові будуть проводити з залученням французів.  Кажуть, це тому, що довіра до них більша. Хоча я не зрозумію, як з нашими теплоенергосистемами зможуть розібратися французькі аудитори. Стосовно даної Стратегії, то розробників, схоже, було кілька. Але аж ніяк не така величезна кількість людей, які зазначені у списку (зокрема там записано 105 управлінців - керівників обласного рівня). Від великої кількості розробників - проблеми. Стратегія не є логічно взаємопов'язаною. Другий розділ не пов'язаний з першим. Третій не пов'язаний з другим. Виглядає на те, що Стратегію писали різні люди, які могли й не бачити одне одного, не були пов'язані однією стратегічною ідеєю.

Зауважень до Стратегії висловлюють дуже багато. Які ви окреслили б насамперед?

У першому розділі проаналізовано економічний розвиток регіону за 5 останніх років. Але сам стратегічний документ розрахований на 10 років - до 2015-го. Є вимога, що період планування і стратегічного аналізу мають бути однаковими - вона порушена. Тобто слід  було проводити аналіз не з 2000 року, а, наприклад, з 1991 року. Головні гіперкризи в економіці, особливо у промисловості, сільському господарстві,  відбулися саме у цей період. А про них ми нібито  забуваємо і "стартуємо" з 2000 року, коли економіка була доведена до кризи. Інша суперечність -  частина показників не обґрунтовано ресурсами. Наприклад. Стратегія стверджує, що у 2015 році реальна заробітна плата зросте стосовно 2000  року в 10, 2 раза. Що таке реальна заробітна плата? Це якщо ви у 2000 році  сплачували комунальні послуги, більш-менш задовольняли потреби споживчого кошика, то у 2015 році зможете  зі своєї зарплати 10 разів сплатити комунальні послуги, 10 разів задовольнити потреби споживчого кошика і т.д. - словом усе по 10 разів. Тобто то є цілковито унікальна річ, і якби справді так було, я шалено хочу жити у 2015 році, бо то мав би бути неймовірно високий рівень життя.

То є нереальні цифри?

На жаль. Бо кожна цифра має бути обгрунтована економічними параметрами. Зарплата вплачується з виробленого продукту - вона є його частиною.  А валовий регіональний продукт до 2015 року має зрости в 1,7 раза. Як же тоді зарплата зросте у 10 раз? Це абсолютний нонсенс. Тау зарплату не буде з чого платити.

Для чого ж "записали" височезну зарплату - щоб сподобатися людям чи від економічної неграмотності?

Думаю, це пішло від методу планування. Порішили так. Якщо протягом останніх 5 років заробітна плата зростала такими-то темпами, значить, аналогічно вона зростатиме й надалі. Але. Таким методом  зможемо прогнозувати, коли за обсягами валового продуту обженемо всі країни Європи. Якби цим самим методом прогнозували, наприклад, чисельність трудових ресурсів, де є тенденція до зменшення, прогноз був би катастрофічним для області - добре, що хоч цього не зробили.

Бідних у 2015 році, я так розумію, згідно зі Стратегією, не буде? 

Якраз навпаки. Ті, котрі прийняли Стратегію, проголосували за наступні параметри - у 2010 році  730 тисяч населення Львівщини  житиме за межею бідності. У 2015  році - 642 тисячі. А я особисто не хочу, щоб українці на Львівщині жили за межею бідності у 2015 році. 

Стратегія розрахована до 2015 року, і це, на мою думку, пояснює, чому приймали такі економічно необгрунтовані параметри. Ніхто ж за це не відповідатиме - ще невідомо, що буде через 10 років.

Ото ж бо й воно. Наш північний сусід всі стратегічні економічні документи розробляє на 3 роки. А в нас для контролю даної Стратегії  передбачено п'ятирічні цикли 2006-2011-2015 роки. Який орган управління на почату 2011 року зможе проаналізувати та відзвітувати про виконання документу? Обласну раду до того часу переоберуть. І взагалі - чому обрано  п'ятирічні цикли моніторингу? Якщо за старою пам'яттю п'ятирічних планів, то колись вони були обгрунтовані теорією п'ятирічних економічних циклів. Нині ця теорія каже, що економічний цикл вже не 5 років, а менше. Я думаю, що перший рік для моніторингу узагалі варто було розбити на квартали.

У Стратегії не визначено місце Львівської області у економіці України.  Візьмемо статистику за  січень 2007 року. Львівщина  обіймає 1,7 відсотка в експортному потенціалі. А Донецька область - 34,8 процента, Дніпропетровська - 22.  Якщо зазирнути в  історію - у 1991 рік - ситуація  була зовсім інша. Нам потрібно повернути собі експортний потенціал. Стратегія про це не говорить ні слова. Натомість сказано, що Львівщина "стане одним з найактивніших осередків у конкуренції за міжнародну допомогу". Мене це ображає як громадянина. Я не хочу, щоби Львівщина щось просила. Хочу, навпаки, щоби у неї  був потенціал допомагати тій же Донецькій області чи будь-якій іншій.

Звідки взялося це принизливе формулювання? Чи його звідкись списали? Чи самі придумали?

У Стратегії багато чого написано романтиками від економіки. Уявіть собі, що тут нічого не мовиться  про розвиток промисловості, сільського господарства.  "Забули" про галузі, які реально формують валовий продукт...

А про туризм?

Про туризм сказано багато. Усе то добре, але. Якщо Львівщина буде  розвиватися лише як осередок туризму, рекреації - цього замало. Бо то не є ті галузі, які забезпечують повну зайнятість населення, формують  регіональний  продукт, бюджет, експортний потенціал. 

Нам нав'язують думку, що туризм є порятунком.

А ви подивіться на місто Львів, і згадайте ті десятки тисяч людей, які працювали  на промислових підприємствах і які поїхали шукати  щастя в інші країни. Їх туризм не врятує, і більшість населення він не врятує. Нас може врятувати  розвиток промисловості. Яким чином Львівщина стане воротами в Європу. Тільки завдяки розташуванню? А що вивозити?  Львівщина має негативне сальто ввозу-вивозу товару. За останніми даними - на суму 19, 4 мільйона доларів США. У регіон більше ввозиться, ніж вивозиться. У тій же Донецькій області ситуація зовсім інша. Невтішні й інші наші показники. Середня заробітна плата на Львівщині - 953 гривні. А по Україні  - 1112. Тобто у нас мало не на 200 гривень менша. А це тому, що в нас туризм розвивають, а не промисловість, де і заробітна плата висока, і зайнятість відповідна. Ми, звісно, за туризм. Але він буде розвиватися так чи інакше. Акцент треба робити на інше. 

У Стратегії багато мовиться про відкритість Львівщини до міжнародного співробітнитцтва. То чому б не розрахувати параметри, які прийняті у міжнародній  економіці. Індекс рівня життя населення, за яким Організація Об'єднаних націй поділяє країни, прогноз вартості та оптимізацію структури споживчого кошика, індекс інвестиційної привабливості, оцінку  конкурентних переваг тощо.

Може, вони вважали, що це загальноукраїнські параметри, а окремо взятий регіон не може мати  таких  показників?

Може мати. Тому що в Україні ділять по регіонах  зони інвестиційної привабливості. Ми, до речі,  опинилися в гіршій зоні -  у третій з чотирьох. Суттєвий прорахунок - цю стратегію складно буде використати для розробки аналогічних програм  для міста Львова, для районів області. У великому списку виконавців не знайшлося місця ні для одного управлінця рівня місто Львів, район Львівщини, а чи навіть сільський населений пункт. Можна було б включити депутатів від політичних фракцій.

Влада прикривається обговоренням, яке відбулося в одному з районів Львівщини.

Може, воно й відбулося. Кажуть, от зробили аналіз розвитку регіону. Але ж це не відображено в Стратегії. А сам документ у багатьох місцях складено непрофесійно.  Впевнений: ті, котрі голосували за прийняття,  самі  розуміють, що документ недосконалий. Незрозумілою є навіть низка термінів.  "Надавати підтримку небезпечним підприємствам",  "Нейтралізація  найбільш небезпечних джерел забруднення, зокрема в транспорті та промисловості, буде тривалою". Термінологія не відповідає прийнятій. Але є й речі. які ображають громадянську позицію. Бо так виглядає, що перед регіоном не ставиться стратегічне завдання займати чільне місце в розвитку народного господарства України. 

Кажуть, наша біда в тім, що багато підприємств-гігантів працювали на оборонну промисловість, що не вижили підприємства, які були "підв'язані" на економіку сусідніх країн.  

Можна погоджуватися частково. Низка Львівських підприємств не мала аналогів в Україні - згадаймо ЛАЗ, "Кінескоп". Але якщо   вони не працюють, а працюють  автомобільні заводи в інших регіонах, постає запитання  - чому так сталося. Очевидно, є проблема міжнародних зв'язків, які з тих чи інших  причин були зірвані. Але разом з тим є і проблема системи управління.  На мій погляд, і приватизація низки підприємств не дуже вдала. Для прикладу, власники  Львівського автобусного зводу - іноземні інвестори, яким не вигідно розвивати потужне підприємство в Україні. 

Як ВО "Свобода" оцінює економічну політику антикризовиків. Точніше - тепер уже коаліції національної єдності? 

Кожна людина, слухаючи розповіді про шалений розвиток економіки в Україні, відчуває, що Кабінет міністрів говорить неправду. А я як економіст відчуваю це на порядок сильніше. Називаючи цифри, глашатай Кабміну  Микола Азаров сміється над тими, хто їх не розуміє. Наша економіка розвивається в гіперкризову сторону, і ми відчуваємо це як споживачі. Щодо регіону, тут ситуація не краща. Аби зрозуміти це, треба просто виїхати за межі Львова і подивитися на землі, які були родючими, - вони стали пасовиськами. На наших  ринках - картопля польська, єгипетська, часник з Китаю. В українських господарів душа болить... 

Чому ви співпрацюєте саме з ВО "Свобода"?

Це партія, яка має своєю ідеологією національну ідею. А я дуже добре розумію, що сьогодні цю національну ідею треба переносити в економіку - інтереси людини, українців мають стати в економічній політиці головними. Інакше Україна приречена довіку бути вбогою економічно нерозвиненою країною. 

Доцент кафедри економіки Львівської комерційної академії

консультант ВО "Свобода"

Ярослав Качмарик