Очільники кольорових "мегаблоків" не втомлюються скаржитися на "Свободу", яка, бачте, посміла "відбирати у них голоси". Останнім часом це скигління переходить у якусь панічну істерію. Оскільки закид про "відбирання голосів" намагаються планово і масово втискати у мізки українців, то ми зобов'язані детально зупинитися на цій тезі кланово-олігархічної пропаганди.

Звернімо увагу, що звинувачення у "відбиранні голосів" має не політичний чи ідеологічний, а технологічний, маніпуляційний характер. Це дозволяє згаданим силам уникнути розмови про ідеологію, про програми, про списки і, найголовніше, про виконання попередніх перед-виборчих обіцянок. Політична боротьба переводиться в таку площину, у якій "мегаблоки", користуючись інформаційним ресурсом, сподіваються просто знеславити "Свободу", "винести за дужки", навіть не вдаючись до дискусії.

На що вони розраховують, запускаючи таку, шахрайську в своїй основі, несумісну з принципом свідомого вибору, тезу про "відбирання голосів"? Відповідь очевидна - хочуть змусити проголосувати за себе, як нібито безальтернативних.

Зрозуміло, що цю тезу будуть посилено мусувати, і то тим агресивніше, що ближче до 30 вересня. Зрозуміло, що насправді голоси вони втратили не через "підступну" "Свободу", а через свої власні дії. Через те, що своїми вчинками обдурили, розчарували і принизили своїх колишніх прихильників.

І вони самі це чудово знають.

Так що це пояснення ми адресуємо не їм, не штабістам і піар-технологам "мегаблоків", не проплаченим політологам і штатним говорунам. І тим більше, не космополітичним олігархам, власникам цих політичних сил. Ми звертаємося лише до таких, як самі. До українців.

Передусім однозначно заявляємо: "Свобода" в жодному разі не зазіхає на голоси Б'ЮТ чи НУНС, як і на голоси ПР чи КПУ.

Ми не прагнемо голосів ні теперішньої, ні вчорашньої комуністичної номенклатури.

"Свобода" в жодному разі не зазіхає на голоси Б. Губського, О. Фєльдмана, Т.Васадзе, К. Жеваго, братів Буряків, людей Коломойського* та багатьох інших "щирих українців" у списку Б'ЮТ. Навіть більше, всіх, хто бажає провести в парламент цих "борців за справедливість", ми закликаємо голосувати саме за цю політичну силу. Особливо "голосувати серцем", закликаємо кожного, хто бажає персонально провести в парламент Олександра Фельдмана (43 місце в списку Б'ЮТ), скандально відомого у Харкові базарного бізнесмена ("Барабашовка"), палкого борця за права національних меншин. Нещодавно цей діяч завішав увесь Київ бігбордами, на яких красуються негри та азіати у вишиванках з підписом "Усі ми діти твої? Україно!". Немає серед "дітей України" хіба що самих українців. Усіх, хто саме такою прагне бачити "українську політичну націю" у недалекому майбутньому, ми агітуємо голосувати неодмінно за Б'ЮТ!

"Свобода" в жодному разі не зазіхає і на голоси "любих друзів": О. Трєт'якова, М. Мартиненка, Д. Жванії, людей того ж таки Коломойського, друзів Юрія Луценка з російського угрупування Бабакова-Воєводіна ("лужниковська група")** та інших полум'яних революціонерів-патріотів у "очищено-оновленому" списку БНУНС. Усіх, хто щиро прагне бачити цих людей у парламенті, ласкаво просимо віддати свій голос за цей "мега-блок". Особливо просимо віддати голос за загадкового Бурзу Хангулу огли Алієва (№103). А також за Юрія Анатолійовича Бута (№"61, у списку за персональною квотою Луценка). У документах "самооборони" цей скромний революціонер значить-ся як "громадський діяч", а у базі податкової адміністрації - як співзасновник ТОВ "Об'єднані консультанти України" разом з російською компанією "Объедененные Консультанты "ФДП". За деякою інформацією Бут зовсім нещодавно перебрався до України з Росії, де працював у певних проектах... з адміністра-цією президента Путіна. А деяких "націоналістів", яких чомусь причарував червоний прапор з ротфронтівським кулаком, закликаємо голосувати персонально за Юрія Луценка, сина першого секретаря Рівненського обкому КПСС. Тому, що вчорашній комсомолець-соціаліст ударними темпами стає затятим бандерівцем. Щоправда, чомусь лише на час перебування на Західній Україні.

Справжні бандерівці, яких комуністи розстрілювали і вивозили в Сибір, від цього лицемірства, мабуть, в могилах перевертаються.

А тепер "борці за справедливість", і помаранчеві, і білосердечні, можуть репетувати: "Свобода" - провока-а-атори!". Можуть репетувати аж до посиніння. Але шила в мішку не сховаєш. Як мінімум, здалося би пояснити виборцям, чиїх голосів вони так добиваються, усі вищенаведені факти.

Так! "Свобода" провокує їх до чесності!На те й щука в річці, щоб груба риба не дрімала.

А ще, і помаранчеві, і біло-сердечні, можуть репетувати: "Свобода" - ворожі аге-е-енти!". Можуть репетувати хоч до по-червоніння. Хто тут агент ми побачимо, коли фракція ВО "Свобода" у Верховній раді поставить на поіменне голосу-вання запит до Президента та СБУ про оприлюднення списків агентів КГБ СССР, які перебу-вали або перебувають на держав-них посадах в Україні. Той самий запит, який Олег Тягнибок, єдиний тоді депутат-свободівець, вже подавав після "помаранчевої революції", 4 березня 2005 року, але відповіді так і не отримав.

Отже, на чиї голоси розраховує ВО "Свобода"?

Це, головним чином, чотири категорії громадян:

Тверді прихильники ВО "Свобода". Це ідейні націоналісти, українці з чітким і сформованим світоглядом. Це ті, хто, не зважаючи ні на що: ні на вмовляння і залякування, ні на мальовані рейтинги, ні на накле-пи у газетах і спеціально запуще-ні чутки, - віддали свій голос за "Свободу" ще минулої весни. Тоді "мегаблокам" і "гіга-партіям" вдалося "порахувати" добрячу частину їхніх голосів собі. Цього разу голосів ми не дамо вкрасти. Про це ми по-переджаємо прямо і заздалегідь. Ці принципові громадяни проголосують за нас або не про-голосують ні за кого, навіть якби "Свобода" з якогось дива зійшла з виборчих перегонів. І не тому, що вони сліпо закохані в "Свободу". А тому, що їхніх твердих переконань на цих виборах не відображає жодна інша сила. Не відображає навіть декларативно.

Розчаровані і зраджені учасники Майдану. Це всі ті, кого "командири Майдану" використали у 2004 і кинули у 2005-2007 роках. Ті, яких зрадили. Ті, які готові були віддати все за Ющенка. А об них витерли черевики... Це голоси тих людей, яких помаранчеві втратили давно і безповоротно. І ніякі чуда, ніякі супер-піар-технології, жодні утопійні обіцянки не допоможуть повер-нути довіри. Втретє обманути їх не вдастся. Ці люди або не підуть на вибори, або проголосують за "Свободу". Цілком очевидно, що ЄДИНА сила, яка ще може боротися за ці голоси - це "Свобода". Більше ніхто.

Націонал-демократи. Це прихильники т.зв. націонал-демократичних партій. Це ідейні люди, які раніше голосували за такі сили, як "Блок Костенка-Плюща", Пору-ПРП тощо. Вони ще у 2006 році не піддалися істерії "Не зрадь Майдан!"; їх і тоді не спокусили кольоровими фантиками і ниттям про "непрохідність". Ці люди голосували за націонал-демократичні партії, бо поділяли їхні ідеї. Сьогодні партії, які виражали їхні інтереси, добровільно розчинилися у "мегаблоці" НУНС. Вічна пам'ять! Але невже НУНС і Б'ЮТ серйозно розраховує на всі голоси тих, хто ще минулого року не злякався "непрохідності", а проголосував відповідно до своїх переконань і принципів? Невже НУНС і Б'ЮТ після подвигів, які вони здійснили за останні півтора року, справді вірять, що прихильники націонал-демократів перейдуть під їхні прапори? Після Універсалу і закону про Кабмін? Ці виборці ще вчора вимагали від своїх провідників об'єднува-тись зі "Свободою", а не розчиняти свої партії в безідейному "мегаблоці" під орудою вчорашнього соціаліста. Соціаліста, який вимагав відмовитись від ідей "Правиці" при створенні "мегаблоку". Тож з якого дива вони мали б віддати свої голоси цим "мегаблокам" сьогодні? Очевидно, що "Свобода" - єдина сила, яка підняла на щит ті ідеї, здійснення яких ще з 1991 року сподівалися від старих нацдемів. Наприклад, націонал-демократи сусідніх цивілізованих країн давно добилися проведення люстрації, оприлюднення списків агентури Москви, ліквідації тоталітарних символів тощо. В Україні на цьому вперто наполягає хіба "Свобода". Тож голоси виборців, які цього хочуть, по праву належать єдиній силі українців.

Протестні і антисистемні голоси. Це немала категорія громадян, які нікому не вірять, не без підстав вважаючи, що "там, нагорі, всі одним миром мазані". Це громадяни, які або не ходять на вибори ніколи, або голосують "на зло" системі - проти всіх, або за тих, кого влада найбільше боїться. Вони не віддали свій голос ні за "мегаблоки", ні за "гігапартії" і минулого разу. Зрозуміло, що на прихильність антисистемного виборця і БНУНСу, і Б'ЮТу розраховувати теж годі. Вони готові голосувати або проти всіх, або не йти на вибори взагалі. Але все більше протестних виборців розуміє, що не йти на вибори - це все одно, що голосувати за "гіпер-супер-мега" блоки. А партія "Проти Всіх" не має навіть спостерігачів, які б захищали свій вибір. Цілком зрозуміло, що неприхід на вибори або голос "проти всіх" - це добровільна здача голосів партіям, які представлені у виборчих комісіях. Так само ці громадяни розуміють, що в Україні реальною єдиною антисистемною силою є ВО "Свобода", і єдиний спосіб дати замашного ляпаса звироднілій системі - проголосувати за "Свободу". Цих протестних і антисистемних голосів не підніме жоден "мегаблок". На цих виборах з'явилася тенденція до того, що люди, які раніше хотіли голосувати "проти всіх", обирають "Свободу". Бо яка ще сила сьогодні "проти всіх"? Правильно. На зло гнобителям народу віддай свій голос за "Свободу"!

Висновок простий - ми, об'єднання "Свобода", беремо голоси тих, хто не проголосує ні за кого іншого, ні за яку іншу партію чи блок. Тим самим ми не даємо жодному голосу пропасти.

Також сміємо нагадати, що невдовзі після перемоги "демократичних" сил на "найдемократичніших" виборах 2006 року "командири Майдану", не поділивши портфелів, самі віддали регіоналам 4 млн. 281 тис. 764 голосів українців! Кожен може сам підрахувати і пересвідчитись: на виборах 2006 року 25 млн. 352 тис. 380 виборців голосували за 450 депутатів. Тобто, 1 депутат = 56, 339 голосів громадян. Помаранчева коаліція отримала 243 депутати - більшість (НУ, Б'ЮТ, СПУ). Тільки 167 депутатів написали заяви про складання депутатських повноважень (103 - Б'ЮТ, 64 - НУ). Отже, 243 - 167 = 76 депутатів переметнулися в табір комуно-регіоналів. 76 депутатів по 56 339 голосів кожен. Загалом - 4 млн. 281 тис. 764 втрачених, а точніше зраджених голосів українців.

Але цікаво знати, що: тих 4 281 764 голосів цілком вистачило б для проходження трьохвідсоткового бар'єру...більш ніж п'ять з половиною разів! Тобто, у парламенті могло б бути ще зо п'ять патріотичних партій чи блоків! Наприклад, таких як об'єднання "Свобода"...

Після такого уроку, після півтора року втрачених для України, лідери Б'ЮТ і НУНС, здавалося, мали би бути зацікавленими в успіхах "Свободи" на цих виборах. Зацікавленими у тому, щоб голоси ідейних, розчарованих і протестних виборців не пропали насправді, щоб "Свобода" пройшла в парламент і, таким чином, був збережений голос кожного патріота. У тому, щоб у Раді була сила, яка ніколи і ні за яких умов не піде у спілку з комуністами і регіоналами, і не дасть цього зробити іншим.

Коли ж замість відкритої і публічної полеміки Б'ЮТ і НУНС вдаються до нечистих прийомів, щоб спробувати не допустити "Свободи" до парламенту, закрадається підозра, що між "демократичними силами" розігрується банальний тендер на те, хто буде ділити Україну з Партією Регіонів.

Ци не тому "Свобода" оббріхується і піддається навіть фізичним репресіям з боку "кольорових" кланів, бо їм якраз зовсім не потрібна жодна принципова сила в парламенті? Чи не тому, що Ахмєтов (генеральний спонсор червоно-біло-синіх) та Коломойський (головний акціонер "демократичних сил") вже домовились? Домовились про створення псевдодемократичної двопартійної системи, шляхом підняття прохідного бар'єру до 7-10%. Домовились про остаточний розподіл останнього, що ще не прихватизоване - землі та стратегічних підприємств. Домовились про подальше мирне співіснування і довічне правління.

Чи можемо ми після всіх меморандумів, універсалів, почергових підкилимних торгів і цинічних спільних голосувань виключати такий сценарій? Зрозуміло, що для такого сценарію принципова незалежна сила в парламенті нікому з них не потрібна. Очевидно, вони розуміють, що єдина ідеологічна сила українців, в списках якої немає жодного олігарха і жодного колишнього компартійного номенклатурника, стане кісткою впоперек захланного горла олігархів-космополітів і їхньої лукавої політичної обслуги.

Тож варто задуматись, чиї голоси можуть бути насправді втраченими для майбутнього України.

Українко! Українцю! Не переймайся - усі різноколірні номенклатурно-олігархічні "мегаблоки" дадуть собі раду і без Тебе. А кожен свідомий голос насправді ніколи не буває "втраченим". Повір, навіть якщо "Свобода" набере 2,99% і не пройде у парламент - це буде на совісті маніпуляторів від "мегаблоків". І тих, хто так і не наважився віддати голос за "Свободу". А Твій вибір обов'язково врахують. І "мегаблоки", і "гігапартії" самі навипередки кинуться виконувати хоча б окремі пункти "Програми захисту українців". Вони зі шкіри лізтимуть, щоб Тобі сподобатись. Принаймні перед черговими позачерговими виборами.

Леонтій Мартинюк

* Віктор Чивокуня. Список блоку Тимошенко: нові люди Губського, Жеваго, Коломойського. Українська Правда 23.08.2007 15:51 (www.pravda.com.ua)

** Віктор Чивокуня. Список "Нашої України - Народної Самооборони": квоти "Привата", Луценка, Балоги, "лужників"... Українська Правда 13.08.2007 20:38 (www.pravda.com.ua)