"Раби, подножки, грязь Москви,

Варшавське сміття - ваші пани..."

Тарас Шевченко

Брати і сестри українці!

Чи є ще порох у порохівницях?

Ви бачите, що відбувається у вашій країні. Ви чуєте щодень приголомшливіші новини на фоні тріскотіння чергових обіцянок. Ви відчуваєте "покращення життя вже сьогодні", коли берете в руки квитанцію на оплату за тепло чи світло. А також тоді, коли хами при посадах заявляють, що мова ваших предків годиться лише для фольклору.

Ви запитуєте себе: "Як таке могло статися?".   Причина насправді лежить на поверхні.

Влада як криниця. Коли вода у ній свіжа, - вона є гордістю господаря. Але ж Ви знаєте що відбувається, коли криницю десятиліттями не чистять? Саме так. Криниця починає смердіти.

У нашій країні влада смердить ще з часів брєжнєвського "застою".

Від Імперії Зла ми отримали в спадок стару, комуно-комсомольську номенклатуру (переважно з чужинців та холуїв-малоросів). З розвалом СССР вони швиденько "отоварили" партійно-комсомольську касу і монопольно "прихватизували" Україну. Нажаль, так звані "націонал-демократи" початку 90-х прогавили шанс очистити владу і швидко розкисли у цьому болоті. Їм забракло волі провести люстрацію, як це зробили німці, чехи, поляки, литовці...

У 2004-му ми мали другий шанс. Але лідерам Майдану знову забракло волі. Замість того, щоб докорінно вичистити владу, вони лише розтривожили і скаламутили болото. У 2006-му стара номенклатура, по суті, підсунула нам вибір без вибору. Вчорашні комуністи і кучмісти далеко не всі йшли на вибори під гаслами відвертого реакціонізму. І під кольровими масками нових мега-блоків надто часто крилися все ті ж сірі обличчя.

З відвертим ворогом боротися легше. Але є набагато підступніша порода - "фарбовані лиси". Деякі вже встигли по декілька разів змінити шкуру: з червоної на синьо-жовту, потім на біло-синю, помаранчеву, червоно-білу... Це та порода, що згідна стати навіть фіолетовою в крапинку, лиш би при кориті. Морози, кінахи - зразкові представники свого виду. Типовий і їхній "трудовий" шлях: як при Брєжнєві жували булку з ікрою, так і при Кравчуку, Кучмі, Ющенку, Януковичу... Вони не зрадники. Це в них така природа. Ці "фарбовані лиси" просто мігрують всередині популяції - від одної зграї до іншої, від слабшого вожака до сильнішого.

Наше покоління вже встигло пережити дві революції. Перша, на початку 90-х, була незавершеною. Ми здобули Незалежність, але не очистили владу. Як наслідок - кучмізм. Друга, у 2004-му, була зрадженою. Кучмізм повертається. На цей раз мутований, загартований і тому - ще небезпечніший. З цієї кризи є лише два виходи: або колапс держави, або третя, остаточна революція.  Її першочергова мета - відправити на пенсію постколоніальну лжееліту.

ВО "Свобода" пітримує вимоги розпуску парламенту і проведення дострокових виборів. Проте, останні події ще раз доводять: без чистих, абсолютно прозорих виборчих списків, ця справа - безперспективна. У найстрашнішому сні не хотів би бачити, як українців знову кличуть на Майдан, лише для того, щоб підписати черговий "універсал". Бо, як казав Кобзар, "не однаково мені, як Україну злії люди присплять лукаві і в огні її окраденою збудять".

Олег Тягнибок

Голова Всеукраїнського об'єднання "Свобода"